Читання думок 4 – Рішення

Думка — хвиля. Лише рішення її зупиняє.

Якби наше життя полягало лише в тому, що ми циклічно повторюємо процес так, що перемикач рішення завжди стоїть на «ТАК, ЗРОБЛЮ», усі мали б бути щасливими, і тоді ми навіть не знали б про існування перемикача, тоді не існувало б свободи волі.

Однак перемикач Рішення є в цьому колообігу. Рішення існує. Більшість людей гадки не має, що станеться, якщо той перемикач перемкнути на НІ, бо вони не наважуються його перемкнути.

Вони бояться сказати «ні» догоджанню, сказати «ні» нещастю. Бояться самотності, самотньої старості.

Розгляньмо таку ситуацію. Дівчина скаржиться подрузі на свого хлопця, який її кривдить:

- Звісно, я знаю, що не повинна цього дозволяти, але ж він мій чоловік, хіба ні?
- Гм, - каже подруга, яка читає думки.
- Він же був такою «доброю» людиною, просто зараз трохи забагато п'є...
- Гм... - каже подруга, яка читає думки.

Тут чітко видно, що в першому реченні дівчина запитала сама себе питальним «хіба ні?»: що вона, зрештою, досі робить поруч із хлопцем, який її кривдить? Усередині вона дуже добре знає, що ця людина ніколи не була доброю, лише вдавала, щоб здобути її, прикувати до себе.

Подруга, яка читає думки, знала це наперед. Тому й не хотіла йти на їхнє весілля. Вона вже тоді знала, що буде розлучення або ще гірше...

Але якби вона раніше сказала подрузі, щоб та цього не робила, та все одно б її не послухала. Їй ще був потрібен такий «хтось», хто кривдить. Така людина — не чоловік. Справжній чоловік не кривдить жінок, йому не потрібно цим здобувати собі підтвердження, що він достатньо добрий. Кривдять лише сповнені страху, слабкі хлопці, а їх не можна назвати чоловіками.

Подруга, яка читає думки, нічого не сказала. Вона знала, що її чистота, її терпіння тримають перед подругою дзеркало, бо вона вже не в стосунках, де її кривдять. Вона знала про себе, що їй пощастило, бо роками раніше вона добре вирішила: краще жити в цьому світі самій, ніж удвох у пеклі. Вона чекає на принца. І на менше не погодиться.

Свобода має високу ціну, і сором, наскільки беззахисні жінки в нинішню добу. Надзвичайно важко знайти підтримку.

І навіть якщо вдасться вирватися зі стосунків, де кривдять, немає гарантії, що її життя покращиться, якщо вона не почне практикувати читання думок. Хто не вчиться на помилках, той падає вниз і обирає ще гіршу пару, ніж була попередня.

/Стаття про стосунки готується.../

З попереднього прикладу чітко видно: якщо перемикач рішення завжди стоїть на ТАК, і вона разом зі своїм хлопцем через фальшиві виправдання, через самообман, то насправді вона цього хоче і переживає результат саме цього рішення. Однак вона могла б вирішити й інакше — втекти від кривди. Але для цього потрібна велика сміливість, і втечу треба організувати.

Це центральний елемент читання думок. Уміння сказати НІ. Якщо ми це зрозуміємо, проблематика рішення стане настільки важливою, що ми більше й не вживатимемо слова «думка», а лише слово РІШЕННЯ.

Отже, проблема людства — рішення. Ті люди на вечірці могли б вирішити прийняти з любов'ю того, хто стверджував про себе, що він читач думок, і поговорити з ним.

Та дівчина, перш ніж вийти заміж за хлопця, який кривдить, могла б бути читачкою думок, і якби прочитала думки хлопця, втекла б від нього так далеко, як тільки змогла б. У неї було рішення.

Щодня ми кліпаємо приблизно 15000 разів. Стільки в нас можливостей вирішити правильно. Заплющ очі, а коли знову розплющиш, наважся сказати НІ.

Саме ця ланка ланцюга, проблематика Рішення, — те, що ми маємо дослідити.
Це внутрішня робота, і в нас є компас на ім'я «сумління», з якого для цього треба здмухнути пил.

Сумління завжди показує, що ти набагато цінніша. Ніколи не недооцінюй себе. У самій глибині ти дуже добре знаєш, що цей хлопець недостатньо добрий для тебе. Скажи йому НІ.

Бо якби завжди все було добре і йшло нам на користь, ми ніколи не могли б опинитися в ситуації, де почуваємося нещасними.

Отже, розгляньмо приклад читання думок. Якщо жінка виходить заміж за хлопця, і вони нібито щасливі, то як так, що через якийсь час вони все ж розлучаються? Якби вони в минулому ухвалили добре рішення, вони не могли б розлучитися, бо й далі мали б бути щасливими.

Отже, проблема в тому, що люди не прочитали думок себе майбутніх. Бо якби прочитали, то наперед розпізнали б і далеко оминали б «партнера», за якого вийшли заміж.

Ще раз погляньмо на процес у житті «трохи грубішого хлопця»:
Хлопця кинула дівчина, він не може зупинити думки:
- Спогад: я роблю те, що постійно згадую приємне відчуття з минулого. Не можу змиритися з тим, що дівчина зі мною порвала
- Бажання: мій розум отримує зворотний зв'язок, що знову буде приємне відчуття, якщо я знову зроблю те, що робив у минулому. Хочу відчувати тіло дівчини, бо божеволію, що її нема зі мною.
- Рішення: зроблю, бо не можу опанувати себе, мені потрібно знову пережити це відчуття, я просто не можу без неї жити.

Відчутно, що бажання володіти цілком ожило, і з цього ходу думок випливають сцени ревнощів, насильство, вбивства.

Хвиля

Тому слово «думка» — як хвиля. Хвиля приходить звідкись, у неї є сила, і лише рішення здатне її зупинити. Зробити чи не зробити?

Пастка-22

Зауважмо: ми почали з аналізу ситуації, далекої від нас, а зрештою вже мусимо аналізувати власні думки. Як же це тоді? Поки ми не можемо опанувати власні думки, як ми хочемо зрозуміти чужі?

І так, ось у чому проблема. Наші власні думки. Наші власні думки тримають наш розум у полоні, щоб він не міг вільно ширяти. Це пастка-22. Якщо я хочу зрозуміти іншу людину, то мушу зрозуміти себе? Але тоді що йде першим?

Кажуть: пізнай самого себе. Тоді спершу мені пізнати себе, а потім я пізнаю іншого? Де тут правда?

Зрозуміло, що слова, які ми досі знали, можливо, все ж не мають однозначного значення. А якщо значення не однозначне, то його треба якось зробити однозначним, інакше ми не зможемо навести лад у хаосі.

Виходить, у нашій свідомості хаос?

Якщо ти відчуваєш дух і хотіла б рухатися в цій темі зі швидкістю світла, я тут: у меню запишись до мене на онлайн- або особисту зустріч…

Paco Que Ruach.