Читання думок 2 – Основи

Почни зараз.

Отже, якщо хтось вважає, що точно бачити розум іншої людини і завжди знати, хто стоїть перед тобою, — це недобре, або якщо креативність — сором, бачення майбутнього — сором, щастя й багатство — сором, той не зможе навчитися читати думки.

Та й узагалі, звідки хтось бере, що читання думок полягає лише в тому, що ми знаємо світ думок того, хто перед нами? А що, як справді існує таке, що ми можемо глибше зазирнути в розум і спогади іншої людини? Чи це заборонено владою? :D

Без терпіння немає споглядання. Без споглядання немає розвитку, отже, не можуть сформуватися мудрість і спокій. Ці двоє необхідні. Треба втишити свій розум і зосередитися на спокої.

Найкраща порада для цього — стежити за своїм диханням душею. Вдих душею – видих душею. Промовляй ці слова подумки. Це втишує, заспокоює, допомагає зосередитися на розумінні.

Звісно, я знаю, в багатьох домівках панує величезний безлад, і цього навіть неможливо здійснити, бо діти кричать... безголів'я... хаос...

Час навести лад, чи не так?

Гнівлива людина

Я згадував лагідний, спокійний, споглядальний стан свідомості людини, що читає думки. Це той, хто мовчки прочитує думки іншої людини, щоб використати їх для досягнення своїх цілей.

Тепер погляньмо на протилежність:

Ми знаємо, яка розлючена людина. З гнівливою людиною, що кричить, розмовляти неможливо, бо вона звинувачує інших, тому й викрикує свої думки. Вона не читає думок інших, а змушує іншого читати її власні.

Дивні дорослі, чи не так? Вони заперечують і висміюють шляхетність читання думок, щоб у своїх домівках силоміць змушувати іншу людину читати їхні власні.

Зрозуміло, що розлючена людина у своєму гніві може дістати навіть інфаркт тощо, отже, гнів — несприятливий стан людського буття, бо загрожує виживанню.

Можемо стверджувати: якщо гнів загрожує виживанню, тобто скорочує життя, то, на противагу йому, терпляче, спокійне читання думок подовжує життя і приносить щастя.

Очевидний факт: духовний розвиток можливий лише в спокої. Пам'ятаймо про стеження за своїм диханням душею.

Вирок товариства

Повернімося до історії з вечіркою. Якщо товариство зневажило й назвало брехуном людину, яка насправді й не брехала, а лише сказала: «Я читач думок.», — то цим товариство зневажило саме себе, довівши, що вони відрікаються від власних думок, тобто стверджують, що насправді не думають.

І, чесно кажучи, визнаймо: це й видно з їхніх учинків. Вони зневажили мислителя, правдивого, затаврувавши його як брехуна, і цим засудили самих себе як брехунів.

Отже, ця історія була ситуацією читання думок, де читання думок як наука вийшло на перший план на одній зустрічі.

Згадаймо знову творця фільму, який створив свій твір для глядачів. Він дивився в далеке майбутнє, уявляв, як відреагували б люди, якщо він зараз зробить так і так. Чи буде наслідком його вчинку те, що його фільм сподобається людям, чи ні?

Наступний крок на шляху читання думок — це серйозне усвідомлення: читання думок працює і щодо майбутнього, бо воно позачасове. Звільнений розум бачить і минуле, і теперішнє, і майбутнє. Не лише в собі, а й в інших.

Треба практикуватися. Зупинись і проаналізуй іншу людину: чого вона від тебе хоче. Замислись над тим, чому вона каже тобі те, що каже?

Тим часом тримаймо свою таємну здібність при собі. Якщо хтось стане гідним того, щоб ми йому про неї повідомили, це й так швидко з'ясується…

Твоє таємне життя

Тепер, гадаю, у тобі вже починає вимальовуватися, що вся ця тема — неабияка глибока вода. Читання думок, бачення майбутнього, брехня, правда, пристрасті, небезпека... Так, це справжній світ. Ходити з розплющеними очима — ось що означає цей спосіб життя. Але не всім треба знати, що ти на це здатна. Нехай собі вважають тебе дурненькою, як ту людину на зустрічі, яка сказала, що вона читач думок.

І це ще не кінець. Якщо ти думаєш, що немає іншої суперздібності, яка на тебе чекає, ти помиляєшся...

Тепер у тебе є таємне життя. Залишайся з Духом, залишайся зі мною, Белло…

Едвард Каллен.